Одного разу я з подивом усвідомила, що… більше не дивуюся.  

Звучить дивно, правда?  

Але уявіть: роки, наповнені турботами, відповідальністю, справами… Вбивство моєї мами, інсульт у 17 років, раптовий арешт мого чоловіка, та ще й війна. Все це ніби позбавило мене здатності дивуватися чомусь новому. Здавалося, я вже все бачила, все знала, і нічого не викликало в мені того самого відчуття «вау». А разом із цим зник інтерес до багатьох речей. І, скажу більше, — зник «смак життя».  

Я більше не хотіла дивуватися. Адже ефект несподіванки в моєму житті дуже часто стосувався подій, після яких мені доводилося довго відновлюватися. Напевно, у якийсь момент мені здалося, що краще просто зрозуміти: у житті можливе все, що завгодно, і більше нічому не дивуватися.  

Як я повернула здивування  

Усе змінилося, коли я вирішила детально дослідити емоцію «здивування». І в цьому мені дуже допомогла книга «Surprise: Embrace the Unpredictable and Engineer the Unexpected» (Таня Луна та ЛіЕнн Реннінгер).  

У цій книзі я прочитала про такий експеримент. Різні люди розповідали про щасливі моменти свого життя, їхні діалоги записувалися на відео, а потім ці записи оброблялися за допомогою комп’ютерної програми, яка досліджувала міміку людей і визначала, у який саме момент свого оповідання людина була найбільш щасливою. І виявилося, що це були ті моменти, коли в їхніх розповідях з’являвся ефект несподіванки.  

Цей експеримент дуже вразив мене. Я подумала, що, переставши дивуватися всьому, я просто позбавила себе величезного ресурсу, який дарує щастя.  

І ось я почала знову спостерігати за своїм здивуванням, і знаєте, що я помітила? Як тільки я змістила фокус уваги на нього, моє життя стало яскравішим і цікавішим.  

Емоція здивування тісно пов’язана з емоцією інтересу, адже здивування часто виступає «пусковим механізмом» для інтересу. Здивування сигналізує організму, що ситуація потребує більшої уваги та аналізу. Якщо здивування переходить у позитивне сприйняття, це активує інтерес — бажання досліджувати, зрозуміти та взаємодіяти з тим, що нас здивувало.  

Я усвідомила, що, схоже, почала відновлюватися після своєї останньої травми, яку завдали мені війна та вимушена еміграція, і знову відкрилася для нового досвіду.  

Зона звичного комфорту вже здалася обмежувальною та не настільки необхідною, щоб триматися за неї і не йти в нове.  

Як здивування змінює нас  

Здивування — це миттєва реакція на щось нове, несподіване або непередбачуване. Воно буквально вириває нас із рутини й змушує зупинитися, звернути увагу на те, що відбувається. Це ніби хтось ніжно торкається вас по плечу й каже: «Гей, поглянь, це важливо».  

Коли я почала звертати увагу на моменти, які мене дивують, я помітила таке:  

1. Інтерес до життя повертається. Здивування стало моїм «пальним» для дослідження нових речей. Від нових продуктів на полиці магазину до книжок, які раніше не здавалися цікавими.  

2. З’являється енергія діяти. Здивування підштовхує нас до активності: дізнатися більше, спробувати, осмислити. Я почала експериментувати з новими інгредієнтами у стравах, планами й навіть звичками.  

3. Ми починаємо помічати більше. Коли ви дивуєтеся, мозок працює на повну потужність, фіксуючи деталі, які раніше здавалися непомітними. Це схоже на ефект свіжого погляду. Тепер, коли я дивлюся на щось знайоме, я завжди запитую себе: що в цьому є такого, чого я ще не бачила?  

Як повернути здивування у своє життя  

Якщо вам здається, що здивування залишило ваше життя, не хвилюйтеся. Цю емоцію можна повернути, а разом із нею — яскравість, інтерес і енергію. Я поділюся з вами кількома ідеями, які допомогли мені. Але спочатку хочу зазначити, що якби я почала робити це ще рік тому, коли перебувала у стані субдепресії й не мала жодних ресурсів, навряд чи змогла б наважитися на новий досвід.  

Тому завжди оцінюйте свої внутрішні ресурси!  

Тож як допомогти собі дивуватися?  

1. Спробуйте просто задавати собі запитання: «А що мене здивувало сьогодні?» Це може бути будь-що: новий смак кави, незвична форма хмар, несподівана розмова з колегою. Як тільки ви змістите свій фокус на це, ваше життя вже стане яскравішим.  

2. Створюйте умови для здивування. Виходьте за рамки звичного, експериментуйте кожного дня, роблячи щось інакше. Наприклад, поїдьте на роботу іншим маршрутом, почистіть зуби іншою рукою. Пробуйте нове: займіться новим хобі, досліджуйте незнайомий район міста, увімкніть музику, яку раніше ніколи не слухали. Пам’ятайте, що здивування живе там, де є новизна.  

3. Діліться своїми відкриттями. Розкажіть друзям, що вас здивувало, обговоріть це з дітьми чи партнером. Або, зрештою, запишіть це у свій щоденник.  

Чому важливо «прокачувати» здивування?  

Здивування — це не просто емоція. Це двері у світ нових можливостей. Воно дозволяє нам бачити життя інакше, знаходити інтерес навіть у звичних речах і пробувати те, що раніше здавалося нудним або недосяжним. Коли ми дивуємося, світ навколо нас оживає, стає ширшим і яскравішим.  

Я досі вчуся помічати моменти, які викликають здивування. Але я точно знаю одне: відколи ця емоція повернулася в моє життя, я почала почуватися більш живою і щасливою.  

Спробуйте й ви — і, можливо, здивування стане вашим супутником, відкриваючи перед вами нові горизонти.